< | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | >

На уроці географії у школі: -Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре? - Домовились! - Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип'ють - ховайся, бо буде лихо... Петрик викрикує: -Та це ж москалі! -Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться... А взагалі то правильно! Сідай. Наступне: і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш... Марічка підскакує: - Я знаю, жиди це! Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко. Остання людність: хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть... Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить: "А, бодай вона згоріла..." У класі мовчанка. -Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите? Тихенький голос з останньої парти: -Зате ми гарно співаємо... Урок географії у карпатському селі: - Діточки, запам’ятайте: міста Варшава, Париж і Лондон знаходяться на правому березі Дніпра, а міста Москва, Пекін та Токіо – на лівому. Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишніх таборах. По дорозі від Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає. Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю: - Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався. Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками: - Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка. Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид. Підходить до них апостол Павло та й каже: - Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю. Москаль: - А ви точьно виконаєтє цє бажання? Павло: - Обов'язково. - Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить. Жид: - А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати. Українець: - А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида? Павло: - Я ж пообіцяв! Українець: - Ну, тоді мені лише філіжанку кави. Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”. Чоловік із села, побачивши це, не витримує: - Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи? - Звісно... - І розумієте українську? - Розумію, адже я – щирий українець. - А я тоді хто? - Не знаю... З вигляду – або жид, або москаль. В Росії дві біди - дурні і дороги. А в Україні три - дурні, дороги та Росія. Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує: - Помогите, помогите!!! На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому: - Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови. Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений "стрибок". - Cпитай москаля, де розташована їхня частина. - Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть. - Я не скажу! - Москаль відповів, що не скаже. - То скажи, що зараз ми його катуватимемо. - Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать. - Я все равно не скажу! - Москаль каже, що все одно мовчатиме. - То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками. [...] - А что это они внесли? - Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти. - Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу! - Що там москаль белькоче? - Каже, що москалі тортур не бояться. Приїхав хлопець поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен - російська література. Білет - "Тургенев, Муму". - У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неї крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми. - Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской литературе!. - Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити.. - Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают.. - Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець Мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?" Чорним морем пливе американський есмінець. Аж перед есмінцем виринає субмарина з жовто-блакитним прапором. Поки американці заходяться шукати по довідниках чий же це прапор, що за держава, з підводного човна пускають дві торпеди й топлять есмінець. Субмарина занурюється на перископну глибину та в капітанській рубці відбувається розмова: - Петре, а ти впевнений, що то були москалі ? - Авжеж, бачив скільки зірок на прапорi! < | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | >